Ювілейний, двадцятий рік незалежності – це час робити підсумки. Отже, що ми, громадяни молодої держави, встигли за цей період? Найперше – отримали можливість самостійно будувати свою європейську країну. А ще повірили у свої сили, відстояли демократію, розчарувалися, обрали інших... Ми вчилися на своїх помилках, кохали, одружувалися, народжували дітей, працювали, зростали як особистості, любили свою країну...
Погодьтеся, було б прикро сьогодні повернутися до того, з чого ми починали 20 років тому. Хочеться, аби День нашої з вами незалежності був днем народження української нації. Тієї самої нації, котра назавжди об’єднає усіх тих, хто живе в Україні – українців і росіян, татар і євреїв, угорців та русинів – довкола справжніх цінностей. Адже якщо ми нарешті не станемо монолітною нацією, котра сповідуватиме зрозумілі європейські цінності, навряд чи зможемо колись перетворитися на дійсно впливову державу.
Бажаю усім нам бути у першу чергу порядними людьми, гідними громадянами України. Не боятися труднощів, не чекати, коли хтось зробить щось за нас, не шукати щастя на чужині. Пишатися своєю країною та робити усе можливе, аби країна пишалася нами.
