Серед фахівців існує думка, що на успішність людини впливає його самооцінка, а це значить що успіхи і невдачі залежать не тільки від знань і її здібностей, а й від того, як вона сама оцінює свої шанси на успіх.
Існує поняття «адекватна» і «неадекватна» самооцінка.
До адекватної самооцінки відноситься реальне розуміння своїх достоїнств і недоліків. Така самооцінка допомагає ставати кращим, оскільки її власник цілком усвідомлено прагне опиратись на свої сильні сторони, і в той же час робить зусилля для усвідомлення слабких. Успіх ними сприймається як заслужений, а невдача - підставою для навчання.
До неадекватної самооцінки відноситься неправильне уявлення про себе. Вона може бути завищеною або заниженою. Але, в будь-якому випадку вона є збитковою, адже людина з неадекватною самооцінкою не бачить своїх сильних і слабких сторін.
Більшої шкоди людині завдає занижена оцінка своїх здібностей, тому що її не покидає відчуття своєї неповноцінності. Свій успіх така людина вважає випадковістю, а невдачу - закономірністю. Проблема завищеної самооцінки полягає в тому, що людина впевнена у своїй досконалості.
Реальність насилу проникає в його свідомість, оскільки в ній панує казка з хорошим кінцем. Людина вважає, що достатньо одного бажання, щоб досягти тих чи інших висот без жодних зусиль.
Таким чином для того щоб стати успішним, необхідно піклуватися не тільки про свої інтелектуальні здібності, але і формувати та розвивати адекватну самооцінку.
