Журнал "Корреспондент" склав десятку найзнаменитіших спальних районів України - житлових масивів на околицях найбільших міст, відомих високим рівнем вуличної злочинності і соціальною депресивністю.

Кривий Ріг: Долгінцеве

Кривий Ріг, який має найдовшу в Європі протяжність (126 км з півночі на південь), ще в часи СРСР вважався одним з найбільш проблематичних у кримінальному плані міст України. У 50-60-х роках численні промислові підприємства зводилися тут в основному руками ув’язнених, яким відсидка в таборах була замінена працею на шкідливому виробництві.

Багато хто з них згодом осів у Кривому Розі, причому часто - в Долгінцевському районі, який забудовувався хрущовками. Деякі селища району - зокрема околичний Шанхай - є місцем цілодобової торгівлі наркотиками і практично щоденних вуличних грабежів і нападів.

Запоріжжя: Кичкас

Колишнє село Павло-Кичкас є складовою частиною Заводського району, в якому проживають близько 61 тисячі людей. У районі розташовані практично всі найбільші промислові підприємства міста – "Запоріжсталь", "Дніпроспецсталь", "Запоріжкокс" і чимало інших. Улюбленим місцем зустрічей, культурного спілкування і мордобою для молоді Кичкаса служить площа перед ДК Вогнетривкого заводу".

Донецьк: Петрівка

Названий на честь соратника Йосипа Сталіна Григорія Петровського, цей район донбасівської столиці з населенням 90 тисяч людей є найбільш віддаленим від центру міста. Більшість місцевих мешканців - шахтарі. Ті, кому чесно заробляти неприємно, вважають за краще продавати наркотики або грабувати.

Одеса: Поскот

Складова частина Суворовського району міста, цей величезний - більше 200 тисяч людей - жилмасив є по суті містом у місті. Розташований у 15 км від центру Одеси, Селище Котовського або Поскот - як називають його одесити - почав забудовуватися п'ятиповерховими цегляними будинками-хрущовками наприкінці 50-х років.

Спочатку влада планувала зробити його стандартним спальним районом, але до сьогоднішнього часу Поскот обзавівся розгорненою інфраструктурою і є справжніми панельними джунглями. "Гопники Поскота знамениті на всю Одесу як найбільш прихильні традиціям представники цього племені", - пише "Корреспондент".

Луганськ: Камброд

Саме звідси почалося заселення сучасного Луганська наприкінці XVIII століття, коли робочих (в основному – звільнених в’язнів) звозили працювати на царський ливарний завод, який щойно відкрився. Зараз слобода Кам'яний Брід - або Камброд - є місцем найбільшої в Луганську концентрації хуліганів. У 2008 році тут відбулася масова бійка за участю кількох десятків пакистанців, які вчаться в одному з луганських вузів. "Рідні стіни допомогли камбродським гопникам - перемога залишилася за місцевими хуліганами", - повідомляє видання.

Харків: ХТЗ

Побудований у чистому степу, у кращі свої часи Харківський тракторний завод випускав до 50 тисяч машин на рік. Житловий район, призначений для проживання заводчан, проектувався з нуля і був покликаний втілити в собі місто майбутнього, ідеальну модель існування пролетаріату, де всі побутові завдання аж до приготування їжі повинні були вирішуватися централізовано. Зокрема, в багатьох місцевих будинках проектом не передбачені особисті кухні, зате є величезні їдальні, в яких повинні були харчуватися робочі.

"У кримінальному сенсі район ХТЗ у всі часи був на особливому обліку у харківської міліції: пересічні радянські тракторобудівники - а зараз і їхні нащадки – замість дозвілля в місцевих бібліотеках надають перевагу розважальним спарингам між собою і чужаками, що зайшли на територію району", - пише видання.

Дніпропетровськ: Амур

Амур-Нижньодніпровський район нараховує близько 165 тисяч мешканців. Він протягнувся вздовж Дніпра на 20 км і ділиться на дві частини - Піски і Чорнозем. Населення в основному складається з трьох категорій - пенсіонерів, робочих місцевих заводів, а також численних осіб без певного місця роботи. Район знаменитий вуличними грабежами, процвітає наркоторгівля. Амур відомий ще й тим, що на його кривих вулицях виріс Іван Куличенко, нинішній мер Дніпропетровська.

Київ: ДВРЗ

Селище Дарницького вагоноремонтного заводу виникло на околиці Києва на початку 30-х років XX століття як місце проживання будівельників Дарницького залізничного депо, згодом названого ДВРЗ. Сучасне його планування і забудова відносяться до 40-50-х років минулого сторіччя. Розташований далеко від метро, ДВРЗ по праву вважається одним з найбільш кримінально неспокійних місць столиці.

А головне місце проведення культурного дозвілля для місцевої "молоді в кепках" - стадіон ДВРЗ. Через дешевизну оренди житла тут знімають квартири в основному заробітчани з провінції. Нащадки колишніх в’язнів, які будували депо, як пише "Корреспондент", "також не дають нудьгувати володарям мобільних телефонів і гаманців, що випадково потрапили сюди".

Київ: Борщагівка

Масова забудова Борщагівки почалася в 1966 році. Це один з найбільших масивів міста, розділений на 14 мікрорайонів. Головний бич Борщаговки сьогодні - наркоторгівля, яка процвітає в хащах нескінченних панельних багатоповерхівок. Як пише журнал, з'являтися поодинці в темну пору поблизу ринків "Дніпро", "Колібріс" або торгового центру "Квадрат" "вкрай не рекомендується найкращими травматологами Києва".

Львів: Сихів

Найбільший житловий масив Львова, який в адміністративному плані входить до складу Сихівського району. Забудова багатоповерховим типовим житлом почалася в 1979 році. В даний час населення району складає близько 145 тисяч людей. У роки радянської влади район заселявся в основному мешканцями сіл Львівської області. У Сихові - найвища у Львові концентрація люмпенізованого елементу, безліч безробітних, високий рівень вуличної злочинності і найнижчі в обласному центрі ціни на житло.