Не сплатили вчасно відсотки по кредиту? Приготуйтеся до спілкування з колектором – що варто знати
Попри недавні публічні обіцянки буковинської влади «не допустити в область колекторські фірми», ті вже зо два роки тут активно працюють. Лише місцевий підрозділ колекторської компанії «Verus» забезпечує одному з відомих банків повернення третини прострочених буковинцями боргів. Наївно гадати, що своїх «успіхів» колектори досягають чуйністю й делікатністю.
Тягар зобов’язань за валютними кредитами стає непідйомним для дедалі більшої кількості українських позичальників. Інфляція, падіння гривні до світових валют, втрата роботи, зменшення чи затримки зарплатні, одностороннє підвищення кредитних ставок банками, дефіцит долара/євро заганяють навіть сумлінних клієнтів у глухий кут. Люди не платять, у кредитних портфелях банків загрозливими темпами наростає частка проблемної заборгованості. За різними оцінками, так звана «проблемка» сягнула від 15% до 25% від обсягу виданих позик. І щомісяця тільки збільшується.
Борги – на продаж
Самотужки вибивати гроші з багатотисячної армії боржників банкірам вже не під силу. Вони радо передоручають цей клопіт колекторським агентствам – за відповідну винагороду. Банки або продають «проблемку» колекторам, або купують їхні «вибивальні» послуги за комісійні. На щастя для боржників, перший варіант в Україні ще рідкість: колекторська діяльність не достатньо врегульована вітчизняним законодавством, більшість кредитних угод не передбачають права переуступки боргу без згоди позичальника, та й коштів на викуп проблемних активів колекторам бракує. «Припустимо, в мене 100 млн. грн. «проблемки». Якщо візьмусь погашати ці борги, це забере десь рік і я зароблю 105 млн. Тоді я кажу колектору, що готовий вже зараз продати йому ці активи з дисконтом – за 85 млн. грн. Але прошу одразу ж оплатити. А він не має грошей. Тому в нас не класична схема співпраці», – розповідає один із місцевих банкірів, який побажав залишитися неназваним. – Все відбувається так: опрацьований колекторами боржник іде в банк, погашає, а банк з тих грошей вже оплачує колектору комісійні – інколи пеню, частину відсотків, штрафів, по тілу кредиту якісь 5% – як домовимося».
Телефонує колектор? Без паніки
Прийнято вважати, що працівники колекторських компаній – чудові психологи, обізнані з таємними техніками переконання й сугестії. А ще – високоосвічені правники, суворі, однак ввічливі й не агресивні з клієнтами, як того й вимагає законодавство. Втім, практика не залишає каменя на камені від цих ілюзій... Без сумніву, умова «успішності» колекторської фірми – її кадри. Але зовсім не геніальні психологи, а колишні співробітники правоохоронних органів, виконавчої служби, управління юстиції. Вони не тільки добре орієнтуються в процедурі стягнення боргу й володіють специфічними навичками спілкування з пересічними громадянами. Головне – у них «прихвати» в тій же виконавчій службі, міліції, нерідко друзі серед суддів. Протистояти тиску таких «спеців» звичайному громадянину складно. Але не поспішайте одразу капітулювати. Найкращий варіант стосунків з колекторами – відсутність таких взагалі. Тож якщо у зв’язку з непередбачуваними обставинами – втратою роботи, хворобою тощо – ви не в змозі вчасно сплатити відсотки за кредитом, повідомте про це банк заздалегідь листом, додавши для підтвердження необхідні документи. Здебільшого банкіри готові домовлятися з сумлінним платником полюбовно і відтермінувати оплату або ж запропонувати на певний час поблажливіші умови. В жодному разі не намагайтеся «залягти на дно», сподіваючись, що про вас забули. Банк ніколи не забуває і не пробачає жодної копійки. Більше того, нерідко вам і не поспішатимуть нагадувати про прострочений платіж, ретельно тим часом нараховуючи пені й штрафи. Якщо якихось півроку тому банки залучали колекторів до обслуговування проблемного боргу лише на 61 день після прострочки, а до того місяць самі надзвонювали клієнтові, надсилали SMS-ки й листи, то сьогодні у зв’язку з кризою банкіри вже на 31 день готові передати про вас інформацію вибивачам боргів. Апелювати до ЗУ «Про банки і банківську діяльність», звинувачуючи банк у порушенні банківської таємниці, як радять деякі юристи, також у більшості випадків сенсу немає. «Більшість банків мають у кредитних угодах пункт, згідно з яким, як тільки клієнт перестає виконувати зобов’язання, банк має право передавати інформацію щодо кредитної угоди третім особам. І якщо такий пункт у договорі є і клієнт його підписав, то як судитися?» – пояснює директор обласної філії «УкрЕксімбанку». (Якщо ж цього пункту у вашій кредитній угоді таки немає, сміливо подавайте позов на банк. Підстава – статті Кримінального кодексу України № 182 «Порушення недоторканності приватного життя» і № 189 «Вимагання».) На жаль, універсального рецепта, як дати раду з колекторами, не існує. Якщо таки дійшло до того, що вам телефонує співробітник колекторської компанії, значить, банк-кредитор уклав з нею угоду. Головне – нічого не бійтеся. Страх і почуття провини – основний козир колектора. Для початку передзвоніть у цю компанію і з’ясуйте, чи людина, яка вам телефонувала, справді там працює. Подякуйте компанії за нагадування, пообіцяйте, що негайно навідаєтеся до банку. До речі, варто так і зробити. Бо інакше одним дзвінком справа не завершиться. Тоді слід чекати колектора в гості додому.
Не доводьте до суду
Ані юристи, ні банкіри у випадку появи перед вашими дверима вибивача боргів не рекомендують йти на відвертий конфлікт чи просто зачинятися у квартирі. Пам’ятайте, що ви з колектором можете і повинні говорити на рівних. У разі агресивних дій з його боку, образ, погроз спокійно повідомте про готовність написати скаргу до міліції, комітету захисту прав споживачів чи позиватися в суді. Про всяк випадок попередьте сусідів, родичів, колег на роботі про можливі наклепи й звинувачення: колектори нерідко намагаються тиснути на клієнта, псуючи йому репутацію. Тим часом намагайтеся домовитися безпосередньо з банком. Якщо компромісу досягти не вдалося, найімовірніше, вашим боргом займеться служба безпеки банку, і тоді слід чекати позову до суду. «Краще знайти спільну мову з банком, ніж іти через суди, – радить позичальникам один з прикарпатських банкірів. – Бо в кінцевому результаті він заплатить і в банк, нехай і через рік-півтора, а навіть через три, і потратиться на суд, і на ДВС». Від судів банки сподіваються рішень про вилучення й реалізацію майна позичальника і, як свідчить практика, частіше таки добиваються мети. За інформацією, деякі банки сьогодні готують так звані «комплексні позови», які передбачають заборону боржнику та його найближчим родичам відчужувати майно до виконання кредитних зобов’язань. Відтак, у серйозності намірів фінустанов годі сумніватися, тож у разі позову варто подбати про кваліфікованих захисників – адвокатів чи антиколекторів. Їхні послуги, звісно, також не безкоштовні, та стримати апетити кредитора, затягнути процес, пролонгувати оплату, зафіксувати суму боргу, мінімізувати штрафи й пені видається можливим, це визнають самі банкіри. Сьогодні антиколекторський бізнес набирає обертів, відповідні агентства з’являються й у регіонах – Буковина не виняток. З іншого боку, антиколектор навряд чи спроможеться захистити від сплати відсотків і тим більше тіла кредиту. Тому рано чи пізно позичені гроші таки доведеться повертати, а ще – оплатити послуги захисника. «Втім, якщо йдеться про відтермінування й пролонгацію, з банком завжди про це можна домовитися й без антиколекторів, і без суду, простіше й дешевше, якщо, звісно, клієнт нахабно не уникає хоч якихось платежів».
