Підручник з математики для маленьких гуцулів.
Задача 1. Дід Василь нагострив сокиру, лопату, три багнети і один топірець.
Запитання. Скільки туристів з Москви завітало на турбазу “Карпати”?
Задача 2. Смерека. На смереці висять 3 москалі, навколо неї танцюють 5 гуцулів з топірцями.
Запитання. А чи не чарівно у нас на Прикарпатті? *****
- Глянь, синку! Що це таке в кутку чорніє? То не жиди?
- Ні, батьку! Це ж рояль!
- А що це таке у тім роялі біленьке? То не жиди?
- Ні, батьку! Це клавіші!
- Синку! А з чого вони зроблені?
- Зі слона!
- От кляті жиди! Слоника замордували!
*****
Поставили українського хлопця охороняти склад зі зброєю.
Підходять до нього:
- А чё вы тут охраняете?
- Кулемети, автомати, гвинтівки…
- А чё ж ты мне все это рассказываешь? Может я лазутчик?
Автоматна черга.
- Ти бач, яка сука!
*****
Помирає старий бандерівець і кличе до себе священика, щоб висповідатися:
- Хтів би м, святий отче вісповідатися перед тим як вмру…
- То кажіть, чим с-те прогнівили Господа Бога нашого?
- Та, вбив 26 москалів, 24 комуністи, підірвав…
- Зачекайте, ви спочатку висповідайтеся, а про добрі справи пізніше побалакаємо!
*****
На уроці географії у школі:
-Діти! Пограймо у гру. Я описуватиму вдачу якогось народу, а Ви будете відгадувати, що це за народ. Добре?
- Домовились!
- Отже, гарний народ: і працюють наче, і гостинні трішки, проте як вип’ють - ховайся, бо буде лихо…
Петрик викрикує:
-Та це ж москалі!
-Ну, які ж москалі, Петрику, вони росіянами звуться… А взагалі то правильно! Сідай. Наступне:
і хазяйновиті вони, у всьому порядок та рахунок знають, тільки от взимку в них снігу не випросиш…
Марічка підскакує:
- Я знаю, жиди це!
Та які жиди - їх євреями кличуть. А взагалі то правильно! Сідай, Марічко.
Остання людність:
хазяйновиті, щирі, гостинні люди, а хати в них маленькі-гарненькі, побілені; поряд мальви ростуть… Все як у казці, проте вийде чоловік з хати, подивиться на хатинку сусіди і зціпивши зуби, промовить:
“А, бодай вона згоріла…”
У класі мовчанка.
-Ну, хто це? Що не знаєте? Чого мовчите?
Тихенький голос з останньої парти:
-Зате ми гарно співаємо…
*****
Автобус з ізраїльтянами їде з екскурсією по колишніх таборах. По дорозі від Бабиного Яру до Польщі автобус ламається. Телефону ні в кого немає.
Водій стукає в один з волинських будинків і говорить місцевому жителю:
- Розумієте, я тут везу євреїв в Освенцім, а автобус зламався.
Ви не могли б нам допомогти? Хазяїн розводить руками:
- Так я б з радістю, тільки в мене усього лише мікрохвильова пічка.
*****
Київ. Берег Дніпра. Потопаючий репетує:
- Памагітє, памагітє!!!
На березі стоїть дядько з вусами і говорить потопаючому:
- Краще б ти, синку, вчився плавати, аніж отої псячої мови.
*****
- Ну, куме, за незалєжність!
- Так, куме, за самостійність!
- Ну, куме, за панів Стецька та Бандеру!
- Хай дохнуть кляті москалі!
- Ну, куме, давай-но за китайських педерастів?
- Навіщо?!!
- Та, вони такі ж, як ми - жовто-блакитні!
*****
-Микола, ти знаєш, шо москалі учудили?
-Шо?
-Набили повний літак євреїв, і збили нашу ракету…
справжній українець у своєму житті повинен:
1 - посадити дерево,
2 - побудувати будинок,
3 - виховати сина,
4 - вбити москаля,
5 - вбити синичку.
Якщо Ви запитали чому синичку, то Ви - справжній українець. Бо пункт 4, як правило, сумнівів не викликає
*****
Москва.
Машина збила пішохода. Міліціонер - водію.
- Фамілія, гад! Бистро!
- Нечипуренко...
- Хмм.. гарна фамілія. Моя - Гарбузенко. А ти звідки родом?
- Та з Полтави.
- А я - з-під Київа. Горілку, мабуть, салом закусюєш?
- А як же!
- Дуже гарно! Почекай хвилинку - зніму протокол з того дурня, шо кинувся під твою машину...
*****
Карпати. Полонина. Чабан пасе вівці. Зі села прибігає його син.
- Тату, тату! Москалі в космос полетіли!
- Що, всі??!
- Та нє, один...
- То чого ж ти, дурний, так радієш???
*****
Прокинувся пан зранку. Подоїв корівку, вигнав її до череди, погодував курей. Погодував такого гарного кабанчика. Попорався в городі. Яблуньки підв'язав. Сів, поснідав так гарно, борщиком з пампушечками, ще вареничків трощки з сиром. Горілочки так чарочку.
Сів собі під вишнею, запалив люльку. Гарно. Вмикає радіо. З радіо чутно "Гаваріт Москва. Масковскає врємя сємь часов".
Ото пан так дим з люльки випускає, неначе Гендальф:
- Попросиналися, бляді...
*****
Стук в двері.
- Хто там?
- Карний розшук.
- Нiкого немае вдома.
- А хто говорыть?
- Говорить Киiв, вiсiмнадцать годин десять хвилин.
*****
- Как будет по-вашему "рука"?
Хохол:
- Рука.
- А "нога"?
- Ногa.
- А "голова"?
- голова.
- А "жопа"?
- Срака.
Русский (удивленно):
- Ну ни фига себе! Из-за одного слова придумали целый язык!
*****
Приехал хохол поступать в Москву, в театральный институт. Первый экзамен - русская литература. Зашел, взял билет - читает: "Тургенев, Муму". Начинает рассказывать:
- У цьому оповiданнi Тургенев описав життя за крiпаччини. Жила-була бариня i був у неi крiпак якого звали Герасим. Крiпак той був глухий i нiмий i тому не мав можливостi спiлкуватися з iншими людьми..
Тут встает член комиссии:
- Молодой человек, говорите пожалуйста по-русски - экзамен ведь по русской литературе!.. Хохол:
- Чекайте-чекайте, зараз все буде!.. Так от - мав Герасим лише одного товариша - цуцика якого вiн назвав Муму, бо бiльше не вмiв нiчого говорити. От якось той цуцик нагавкав на бариню, вона розсердилась i наказала Герасиму його втопити.. Тут опять встает член комиссии:
- Молодой человек, да говорите же по-русски, тем более, что не все Вас понимают..
- Чекайте-чекайте, зараз все буде!.. Так от - що робити Герасиму - вiн же крiпак? Узяв човника, виплив на середину озера, прив'язав на один кiнець мотузки цеглину, другий кiнець - цуциковi на шию. Пiдняв його, а цуцик йому у вiчi глянув i вашою клятою москальскою мовою говорить: "За что, Герасим?"
|
